Визначено комплекс навчально-виробничих факторів, які впливають на умови, режим навчання та стан здоров'я підлітків, встановлені основні професійно значущі функції фахівця. Подано детальну психофізіологічну характеристику підлітків, під час опанування сучасних радіотехнічних спеціальностей, на фоні впровадження освітніх інноваційних технологій. Запропоновано об'єктивні критерії оцінки здоров'я підлітків щодо особливостей професійної орієнтації та відбору у ВНЗ радіотехнічного профілю. На підставі вперше виявлених особливостей та закономірностей формування процесів психофізіологічної адаптації до умов навчально-виробничого режиму, розроблено та впроваджено системний комплекс гігієнічно-профілактичних і режимно-організаційних оздоровчих заходів, спрямованих на оптимізацію процесу професійного навчання підлітків під час опанування радіотехнічних спеціальностей в технікумі.

Наведено матеріали, що характеризують стан здоров'я підлітків, які освоюють радіотехнічні спеціальності, під час навчання в технікумі, подано характеристику процесу адаптації. Визначено основні принципи гігієнічної діагностики стану здоров'я цих студентів та основні заходи будування комплексної програми з гігієнічної оптимізації і запобігання захворюваності підлітків за умов навчально-професійного закладу.

Приведены материалы, характеризующие состояние здоровья подростков, осваивающих радиотехнические специальности, во время обучения в техникуме, дана характеристика процесса адаптации. Определены основные принципы гигиенической диагностики состояния здоровья студентов и основные мероприятия построения комплексной программы по гигиенической оптимизации и предупреждению заболеваемости подростков в условиях учебно-профессионального учреждения.

Описаны особенности динамики работоспособности и ее восстановления в физической культуре и спорте, основные донозологические состояния, возникающие при нерациональной организации тренировочного процесса. Приведены основные принципы разработки восстановительных и оздоровительных систем. Рассмотрен режим дня, как базис построения восстановительной системы, его компоненты и их физиологическое эргогенное значение. Особое внимание уделено наиболее эффективным эргогенным компонентам (питанию, закаливанию, использованию биологически активных добавок и элементов фитоэргономики, банным процедурам, элементам психологической разгрузки и т.п.).

Показано перспективність використання даних соціально-гігієнічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за повітряно-крапельними інфекціями (ПКІ). Встановлено роль чинників середовища життєдіяльності в еволюції епідемічного процесу ПКІ. За допомогою методу бінарної логістичної регресії побудовано математичну модель прогнозування ускладнень епідемічної ситуації з ПКІ. На підставі результатів проведених досліджень розроблено структуру системи епідеміологічного нагляду за повітряно-крапельними контрольованими інфекціями з урахуванням провісників та передумов ускладнення епідемічної ситуації, що надасть можливість правильно встановити епідеміологічний діагноз та адекватно оцінити інтенсивність епідемічного процесу.

За сучасних умов у період депопуляційних процесів, інтенсивної міграції населення, реформування системи охорони здоров'я все більшого значення набуває соціально-гігієнічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за вітряною віспою (ВВ). В Україні вітряна віспа є неконтрольованою засобами специфічної профілактики інфекцією. Відмінність інтенсивності епідемічного процесу цієї інфекції в областях України може свідчити про різну активність впливу показників середовища життєдіяльності. Мета дослідження - встановлення причин нерівномірності поширення ВВ на підставі вивчення особливостей перебігу епідемічного процесу в областях, що відрізняються за станом середовища життєдіяльності. Дослідження проводили у Рівненській та Сумській областях. Якість стану середовища життєдіяльності вважали нижчою в Сумській області у порівнянні з Рівненською. Вивчено багаторічну динаміку захворюваності на ВВ, темпи приросту, циклічність, захворюваність у вікових групах та за місцем мешкання, використовуючи непараметричні методи. В обох областях установлено високий рівень захворюваності, особливо серед дітей і міських жителів, циклічність епідемічних спалахів захворюваності з великими (16 років) й малими (2 - 5 років) періодами та тенденцію до зростання. Збільшення частки дорослих у віковій структурі та сільських жителів серед захворілих на ВВ свідчить про зміни проявів епідемічного процесу інфекції. У Сумській області були вищі показники захворюваності на ВВ, зокрема серед дітей, дорослих і сільських мешканців, більш виражена циклічність із малими інтервалами та двохвильовість у періоди спаду і зростання захворюваності. Отже, активна дія факторів середовища життєдіяльності негативно впливає на закономірності епідемічного процесу ВВ. Це необхідно враховувати під час планування профілактичних заходів. Можливо, упровадження профілактичних щеплень дитячому населенню призупинить чергове зростання захворюваності на ВВ, яке, ймовірно, пов'язане з погіршенням стану середовища життєдіяльності.

Охарактеризовано комп'ютерну програму з використанням методу експонентного згладжування (математична модель Брауна) розроблену та успішно впроваджену в роботу санітарно-епідеміологічного закладу м. Харків. Встановлено її чутливість (86,4 %) та специфічність (70,8 %). Застосування програми прогнозування рівня інфекційної захворюваності сприяло удосконаленню епідеміологічного нагляду за кором, краснухою та епідемічним паротитом, що підтверджено зниженням захворюваності на ці інфекції. Спрогнозовано ускладнення епідемічної ситуації через низький рівень охоплення щепленнями та активізацію міграційних процесів.

Охарактеризована компьютерная программа с использованием метода экспонентного сглаживания (математическая модель Брауна), разработанная и успешно внедренная в работу санитарно-эпидемиологического заведения г. Харьков. Установлена ее чувствительность (86,4 %) и специфичность (70,8 %). Применение программы прогнозирования уровня инфекционной заболеваемости способствовало совершенствованию эпидемиологического надзора за корью, краснухой и эпидемическим паротитом, что подтверждено снижением заболеваемости этими инфекциями. Прогнозируется осложнение эпидемической ситуации из-за низкого уровня охвата прививками и активизацией миграционных процессов.

The computer program using the method of exponential smoothing (Brown’s mathematical model) developed and successfully introduced into the work of the sanitary and epidemiological institutions of Kharkiv. It is established its good sensitivity (86.4 %) and specificity (70.8 %). Using of the program forecasting the level of infectious incidence contributes improvement of epidemiological surveillance of measles, mumps and rubella.These facts were confirmed by decreasing of the incidence of these infections. It is predicted the complication of epidemic situation due to low immunization and activation of migration.

Вивчено й проаналізовано ергономічний стан робочого місця та робочої пози підлітків під час опанування радіотехнічних спеціальностей у технікумі. Розроблено рекомендації щодо оптимізації та оздоровлення умов навчально-виробничого процесу, урахувуючи індивідуальні анатомо-фізіологічні особливості студентів-радіотехніків.

Изучено и проанализировано эргономическое состояние рабочего места и рабочей позы подростков при освоении радиотехнических специальностей в техникуме. Разработаны рекомендации по оптимизации и оздоровлению условий учебно-производственного процесса, учитывая индивидуальные анатомо-физиологические особенности студентов-радиотехников.

На етапі розбудови сфери громадського здоров'я необхідна оптимізація системи епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами. Впровадження соціально-економічного аналізу надасть змогу виявляти пріоритетні інфекційні хвороби. Встановлення взаємозв'язку між соціально-гігієнічним моніторингом і системою епідеміологічного нагляду підвищить можливість прогнозування ризику ускладнення епідемічної ситуації з конкретної нозологічної форми на певній території. Модернізація на компетентній основі підготовки лікарів різного профілю з питань епідеміології сприятиме удосконаленню епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами.